В деяких
енциклопедіях ШІ визначають як «здатність комп’ютера виконувати завдання, які можуть виконувати розумні
істоти». Великою мірою, розробники ШІ намагаються навчити комп’ютер
інтелектуальних здібностей на зразок
визначення сенсів, узагальнення, навчання на помилках і навіть міркування.
Вперше термін ШІ використав
американський інформатик Джон Маккарті в 1956-му. Його команда є розробником першого ШІ — програми для
англійського комп’ютера Ferranti Mark 1,
яка могла грати в шахи. Сьогодні ШІ набув
набагато ширшого поняття.
Таким чином, варто визначити,
що ШІ — надзвичайно узагальнене поняття, і, в ідеалі, — це штучно розроблена система, яка має людські або близькі до людських інтелектуальні здібності і може
виконати будь-яке завдання з можливих
для homo sapiens.
Поняття ШІ часто вживають у розрізі машинного навчання і штучних
нейронних мереж. Нейромережі — це форма ШІ, реалізована через програмне забезпечення, яке симулює
принципи обміну інформацією між нейронами в мозку людини. Простіше кажучи, штучна нейромережа використовує
мережу вузлів для обробки інформації, схожу на нейронну мережу в організмі людини.
Ця технологія дала можливість комп’ютерам
обробляти величезну кількість інформації. Найпоширеніші приклади нейромереж — програми для визначення того чи іншого
об'єкта, його руху і характеристик на зображенні або відео. Спершу розробники вручну навчають програму
відрізняти один об'єкт від іншого, а потім, аналізуючи мільйони зображень, нейромережа автоматично
приймає рішення і визначає положення та характеристики об'єктів.
Реальне застосування, скажімо,
нейромереж актуальне в рутинній
роботі, яка пов’язана з обробкою
інформації. Через створення інтелектуальних систем можна оптимізувати роботу
багатьох офісних співробітників, клерків, секретарів, бухгалтерів, аудиторів,
поштових службовців тощо. Загалом, всі, хто зараз займається документообігом, математичними
підрахунками, збором і обробкою інформації мають бути готові до того, що вже
завтра їхнє місце займе залізяка, якій не потрібен відпочинок і соцпакет.
Втім, не варто боятися, що роботи знищать усі професії і заберуть роботу у людей.
Нам, як і раніше, потрібні аналітики, фахівці з маркетингу, продажів, різні
ідеологи, політологи, філософи, вчителі, юристи, — взагалі всі, хто може робити
свою роботу краще, ніж комп’ютер. Не кажучи вже про творців цих комп’ютерів,
вчених, інженерів, ІТ-фахівців, розробників ПЗ тощо.
Поки, на жаль чи на щастя, комп’ютер
програє людині в більшості сфер, і те, що ми навчили нейромережі
моментально виконувати конкретні, але складні завдання і вчитися на них — не означає,
що такі системи розумніші за людину.

Немає коментарів:
Дописати коментар